Биографии професорові
23 листопада відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь відомого вченого, професора КПІ Віталія Сігорського. Дошку встановлено на фасаді корпусу №12, де знаходиться факультет електроніки. Саме тут понад 40 років працював Віталій Петрович Сігорський, якому цього року виповнилося б 100 років. У заході взяли участь працівники університету, нинішні і колишні співробітники ФЕЛ.
На початку церемонії до присутніх звернувся ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський: "Ми вшановуємо пам'ять і на багато століть залишаємо в історії КПІ ім'я нашого видатного соратника, колеги, витонченого інтелігента, вченого, педагога Віталія Петровича Сігорського". Михайло Захарович нагадав про основні віхи у творчому житті науковця та підкреслив, що найяскравіший період його дослідницької діяльності пройшов у КПІ. Тут він створив і наукову школу в галузі теорії електронних кіл та автоматизації проєктування в електроніці.
Сферою досліджень В.П. Сігорського була теорія та математичне моделювання електронних кіл, розробка методів комп`ютерних технологій проєктування. До його головних наукових здобутків слід віднести розробку теорії і алгоритм
Професорові Віктору Степановичу Карпенку присвячується
Жизненный и творческий путь профессора Виктора Степановича Карпенко
Э.А. Стаховский, П.С. Вукалович, О.А. Войленко, В.А. Котов
Национальный институт рака, отдел пластической и реконструктивной онкоурологии, Киев, Украина
В 2013 г. медицинская общественность отмечает 90-летие со дня рождения Виктора Степановича Карпенко. В.С. Карпенко по праву занимает особое место среди выдающихся деятелей отечественной медицины ХХ века. Крупнейший ученый, блестящий клиницист, талантливый организатор здравоохранения и общественный деятель, профессор, заслуженный деятель науки, лауреат Государственной премии Украины Виктор Степанович Карпенко внес существенный вклад в становление и развитие украинской урологии. Жизнь и научное творчество Виктора Степановича представляют особый интерес для будущих поколений отечественных медиков.
В.С. Карпенко родился 28 октября 1923 г. в с. Ивановка Ставищенского района на Киевщине в бедной семье. В 1926 г. семья Карпенко переехала в Киев, а в 1937 — в Сталино (Донецк), где Виктор окончил среднюю школу 21 июня 1941 г., а спустя месяц — 27 июля 1941 г. по комсомольской путевке направлен в Куйбышев
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАЦЬКІВ ТЕОДОР ІВАНОВИЧ
МАЦЬКІВ Теодор Іванович (н. 30.05.1918) – історик. Н. в Струтині (нині Золочівського р-ну Івано-Франківської обл.). Закінчив Академічну гімназію у Львові (1938). У лавах польс. війська брав участь у Другій світовій війні. Після капітуляції Польщі емігрував на Захід. По закінченні II світ. війни вивчав історію та славістику в ун-ті у Франкфурті-на-Майні (Німеччина). Захистив докторську дис. на тему: "Українська козаччина у світлі німецької літератури в першій половині XVIII століття" у Франкфуртському ун-ті ім. Гете (1950). Від 1950 – у США. Продовжив навчання в Ун-ті Сент-Гола в Ньюарку (штат Нью-Джерсі, США), в якому здобув право викладати в середніх школах. Читав курс укр. мови в тому ж ун-ті та вів укр. радіопрограму на місц.
Новости
24 сентября 2020 г. исполнилось 90 лет со дня рождения известного химика, члена-корреспондента РАН, одного из первых завлабов Черноголовки и основателей Института проблем химической физики Георгия Борисовича Манелиса. 1 октября 2020 г. в честь памятной даты в ИПХФ РАН пройдет Ученый совет, а затем в Большой гостиной Дома ученых НЦЧ РАН состоится Вечер воспоминаний коллег, учеников и друзей ученого.
Уже пять лет с нами нет Г.Б.Манелиса — одного из первых завлабов филиала Института химической физики АН СССР (теперь ИПХФ РАН), доктора химических наук, профессора, советника РАН, члена-корреспондента РАН, дважды лауреата Государственной премии СССР, действительного члена Американского института астронавтики и аэронавтики, заместителя директора ИПХФ РАН, Председателя Правления Дома ученых Научного центра РАН в Черноголовке! Сегодня ему исполнилось бы 90!
Есть люди, которых не хватает, сколько бы лет не прошло с момента их ухода! Не хватает их энергии, острого ума, широты взглядов, чувства юмора…
Георгий Борисович Манелис был в числе первой четверки завлабов Филиала Института химической физики АН СССР (сейчас ИПХФ РАН), а, следовательно, и о
.